Як банки обіцяють українцям вигідні вклади і наживаються на їх жадібності

Падіння ставок по депозитах змушує українців придивитися до альтернативних фінансових інструментів. Цим відразу вирішили скористатися банки. Але клієнтів часто вводять в оману, а часом і зовсім обманюють, пропонуючи одні фінансові продукти під виглядом інших. Проблема актуальна для українського ринку вже кілька років, однак вирішувати її почали тільки зараз. Причому грішать подібною практикою навіть великі банки.

Під шумок

Продаж одних фінансових продуктів під виглядом інших прийнято називати місселінгом. В Україні з цією проблемою стикається майже кожен десятий клієнт банків. За підсумками 2018 року потік скарг споживачів фінансових послуг в Нацбанк збільшився майже вдвічі в порівнянні з 2017 роком. При цьому 90 відсотків претензій відносяться саме до місселінгу. Під виглядом вкладів громадянам продають поліси інвестиційного страхування життя, паї ПІФів, пропонують вкладення в цінні папери, в тому числі в облігації і векселі самого банку або «дружніх» організацій.

Логіка продавців ясна — вони отримують додаткові комісії, виступаючи агентами страхових і керуючих компаній, недержавних пенсійних фондів.

В результаті співробітники банків ведуть некоректні, а часто і агресивні продажі, нерідко вводячи споживачів в оману. Свіже дослідження Міжнародної конфедерації товариств споживачів в рамках спільного проекту Мінфіну та Світового банку лише підтверджує актуальність проблеми. «Таємні покупці» КонфОП відвідали київські офіси найбільших банків з метою виявлення порушень. За «легендою» у них було 250 тисяч гривень, які вони хотіли вкласти під відсотки. Менеджери більшості банків, які відвідали «таємні покупці», відразу ж почали пропонувати клієнтам вкласти гроші в інвестиційну програму, навіть нічого не розповівши про звичайний внесок.

Не пропустіть: Швидкі кредити онлайн на картку без відмови цілодобово

Наприклад, в одному з банків порадили відкрити індивідуальний інвестиційний рахунок або вклад «Інвестиційний дохід», який по суті вкладом не є, оскільки половина вкладеної суми буде йти на оплату паїв. А в банку «Відкриття» запропонували розділити суму на кілька частин: частину покласти на звичайний внесок, іншу — внести на прибутковий рахунок, а третю направити на інвестиційне страхування життя.

Правда, сама кредитна організація не вважає це некоректними продажами або нав’язуванням. У відповідь на запит у «Відкритті» пояснили, що банк пропонує клієнтам, зацікавленим в підвищеній прибутковості, можливість диверсифікації інвестицій: в класичні банківські продукти — депозит, накопичувальний рахунок — і в інвестиційні інструменти. При цьому в банку запевнили про серйозний підхід до консультування клієнтів в кілька етапів. У банку також наполягають, що при консультаціях менеджери завжди діють в інтересах клієнтів і ніколи не закликають скористатися одним продуктом на шкоду іншому.

Хата скраю

Багато банків використовували іншу схему, пропонуючи інвестиційні продукти не відразу, а після інформування про стандартний внесок.

При цьому менеджери розписували переваги інших ощадних продуктів і радили їх як більш вигідну альтернативу стандартному депозиту.

Наприклад, менеджери можуть запропонувати сімейне страхування (програма «Сімейний капітал»), зазначивши, що прибутковість за ним буде вище, ніж за вкладом. У прес-службі повідомили, що банк «працює строго відповідно до законодавства. Співробітники завжди надають повну та вичерпну інформацію про продукти страхування, а також проводять індивідуальну професійну консультацію клієнта. Тільки після цього підбирається продукт, що відповідає його вимогам».

У Райффайзенбанку як альтернативний варіант вкладу запропонували розмістити гроші в дочірню компанію Райффайзенкапітал або придбати програму накопичувального страхування життя на строк від п’яти до 30 років. Представник банку коректно розповів про всі продукти, не змішуючи поняття, однак питання ризиків був розкритий не до кінця — працівник не розповів, які інструменти застраховані державою, а які ні. У зв’язку з отриманою інформацією в прес-службі навіть пообіцяли провести внутрішню перевірку.

Провести своє розслідування вирішили в одному з банків. Там, за даними КонфОП, «таємним покупцям» порадили відкрити індивідуальний інвестиційний рахунок. При цьому менеджер банку вказав, що по суті це такий же внесок, оскільки гроші вкладників в даному випадку не просто лежать у банку, а «банк на них щось купує, щоб потім виплатити клієнтам відсотки».

Варто зазначити, що порівняння ІВС з внеском некоректно, тому що на індивідуальні інвестиційні рахунки не поширюється система страхування вкладів.

До слова, жоден з банків, які пропонували інвестиційні продукти або «гібридні» вклади, не повідомив клієнтам про відсутність гарантій збереження коштів з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Однак у своїх коментарях всі банки, навпаки, наполягали, що в обов’язковому порядку інформують клієнтів про всілякі ризики, що інвестиційні програми, на відміну від банківського вкладу, не гарантують прибутковість, а ФГВФО в свою чергу не гарантує збереження коштів.